Українсько-угорський словник

Українсько-угорський словник

"Українсько-угорський словник" є друга парна частина "Угорсько-українського словника", виданого у 1961 році Видавництвом Угорської Академії наук та Закарпатським Обласним Видавництвом. Рукопис "Українсько-угорського словника" упорядкували в 1959 році за дорученням Видавництва Угорської Академії наук; перевірили і доповнили співробітники Ужгородського державного університету; тлумачення різних значень окремих заголовних слів, поданих у початковому варіанті угорською мовою, у багатьох випадках замінили поясненням українською мовою. Внаслідок цього користування словником для українського читача стало значно легшим, але гадаємо, що це не буде завдавати труднощів також і для угорських читачів, тому що важкі слова завжди пояснюються легшими.

Невеликий обсяг цього "Українсько-угорського словника" дозволив внести в нього тільки найважливіші слова, найбільш уживані в сучасній літературній і розмовній мові; вузькоспеціальні слова і терміни, застарілі або обласні слова та фразеологія подаються у словнику в обмеженій кількості, лише оскільки вони необхідні для розуміння української літератури.

Чимало уваги надано в словникових статтях сталим фразеологічним сполученням, прислів'я ям та приказкам. Ця фразеологія дасть змогу правильно вживати слова та полегшить роботу над перекладами.

В "Українсько-угорському словнику" подаються й найважливіші граматичні відомості, надруковані після українських заголовних слів.

Короткий нарис граматики української мови, поданий для полегшення користування словником, звичайно, не претендує на вичерпані джерела. Важливе місце в нарисі граматики займає пояснення фонетики, де вимова українських слів подається позначеннями, вживаними у міжнародній лінгвістичній літературі. Для цього більш придатною ми вважали транскрипцію, якою користуються в фінно-угорській лінгвістиці, ніж метод АРhl. Таким чином пощастило досягти майже точної репродукції українських звуків.