Українсько-російський словник (у 6-ти томах)

Українсько-російський словник у 6-ти томах

"Українсько-російський словник", що його уклав Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук Української РСР, складає за обсягом 6 томів.

Конкретне завдання "Українсько-російського словника" — допомагати вивчати українську мову, розуміти різну літературу українською мовою, а також бути довідником і підручною книжкою при перекладі українських текстів на російську мову.

Складання українських словників почалось у кінці XVI ст. Останнім і найповнішим дореволюційним українсько-російським словником є "Словарь української мови", упорядкований Б. Грінченком (1907—1909 рр.). Цей словник, як інші, надто застарів, побудований на хибних методологічних засадах, проте ще й тепер не втратив деякого практичного значення як мовний довідник. Більш-менш значного українсько-російського словника післяреволюційного часу нема. У перші роки після революції було складено кілька малих примітивних українських словників і частину великого. Але всі ці словники виявились ще більш націоналістичними, ніж словники давніші. Їх справжнім завданням було не сприяння розвиткові української мови, а намагання якнайбільше віддалити її від російської мови. Звідси різні вигадки, архаїзми, рідкі діалектизми і т. п., що заповняли всі ті словники.

Перед шеститомником "Українсько-російський словник" поставлено завдання подати всі актуальні слова сучасної української літературної мови і вірні, точні російські відповідники до них. В українській частині Словник відбиває багатства української літературної мови, створені за весь час її існування, і особливо ті великі досягнення, які вона має в радянську епоху. В російській частині Словник показує багату лек­сику сучасної російської літературної мови.

У Словнику вказано всі значення (крім вузьких) українських слів. Російські відповідники до різних значень розмежовані, що дає можливість вибрати потріб­ний відповідник; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови й слово­сполучення; наявність певного слова в мові, значення і вживання його ілюстро­вано в багатьох випадках цитатами з різних творів, написаних українською мовою.

Реєстр "Українсько-російського словника" становлять такі основні групи слів: 1) слова художніх творів радянських письменників і дореволюційних XIX ст. (починаючи з І. Котляревського) і початку XX ст., крім слів рідких, індивідуального вжитку, що не стали надбанням   загальнолітературної  мови; слова наукової мови, преси, номенклатурні й термінологічні, якщо вони порів­нюючи широкого вжитку; вузькі ж спеціальні терміни, які не мають більш-менш значного поширення  в  загальній літературній мові,  до Словника  не  внесені; застарілі слова (вірніше — старовинні), якщо вони зберігаються в загальнолі­ тературному вжитку, відбиваючи широко відомі факти давнини або суспільний лад і характерні форми побуту дореволюційної епохи, чи як стилістичні варі­анти слів сучасних; 4) найпоширеніші обласні слова,  зокрема  і деякі обласні слова, зафіксовані в художніх творах письменників західних областей України; 5) найбільш поширені власні імена людей; з таких імен подані тільки ті, що вживаються в офіціальному побуті; обласні, зменшені, пестливі власні імена до Словника не внесені.

Крім основних форм слів у шеститомнику "Українсько-російський словник" часто подані найбільш уживані їх зменшені, збіль­шені і пестливі форми. Поряд з дієсловами часто подані пасивні дієприкметники і  зрідка  активні.