Естонсько-венгерсько-російський розмовник
Автори: Geza Jako
Видавництво: "Valgus"Рік видання: 1973 г.
Букіністичне виведенняСтан книги:гарне
Кількість сторінок: 348 стор.
Усім, хто вивчає естонська, угорська та російська мови, напевно цікаво знати, як їх походження, чи є в них що-небудь загальне, чим об'єднуються схожі та різні риси.
Як естонська, так і угорська мова сходять до одного й того ж так званого фінно-угорської мови. Спочатку батьківщиною племен, які спілкувалися цією давньою мовою, довгі роки вважалася велика тертриторія між Волгою, Камою, Білою, Пекорою й Окою. Зараз дослідники дотримуються на цей рахунок різних точок зору, але всі сходяться загалом: носії фінно-угорської мови-основи жили на термоприкориторії, суворо обмеженому геограстфічно, а саме — у лісовій зоні від Балтійського моря до Урала.
Отже, естонська та угорська мови відокремлені одна від одної п'ятитисячолітнім самостійним розвитком. Немає часу дивитися на це, в обох мовах сохралися кількасот загальних слів, мноочищені однакові морфологічні ознаки та словоувальні суфікси, а також споріднені явища в побудові пропонування.
Прибалтійсько-фінські та слов'янські мови стикаються ще в глибокій давнину та не виключено, що в колекційсько-фінський перейшли деякі слова ще зі старослав'янського. Більш істотні контакти почалися в VII-VIII століттях, коли східні слаколи прийшли в Прибалтику. Все ж слів слов'янського походження в естонської мови куди менше, ніж у угорському, і фонетичний лад їх часто так змінився, що їх важко розпізнати.
Автор книги "Естонсько-венгерсько-російський розмовник" Сподівається, що передбачений до вашої уваги короткий огляд історичних відносин естокутного, угорського та російського мов, людно складений викладач Будапештського університету Габором Берецки, підвищить цікавість читача до цих мов.
- Ціна: 150 ₴